Підвищення кваліфікації

Підвищення кваліфікації – це набуття нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань, метою якої є професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації (стаття 59  Закону України “Про освіту”).

              Нормативна база, що регулює процес підвищення кваліфікації

• Закон України “Про повну загальну середню освіту”;

• Закон України “Про вищу освіту”;

• Закон України “Про фахову передвищу освіту”;

• Закон України “Про професійний розвиток працівників”;

• Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;

• Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

Порядок підвищення кваліфікації та визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників

(для ознайомлення з повним змістом документа – перейдіть за цим покликанням)

Орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2025 рік

Річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2025 рік

(для ознайомлення з повним змістом документа – перейдіть за цим покликанням)

Орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2026 рік

(для ознайомлення з повним змістом документа – перейдіть за цим покликанням)

Річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2026 рік

(для ознайомлення з повним змістом документа – перейдіть за цим покликанням)

Забезпечення та вимоги щодо підвищення кваліфікації

Педагогічні і науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію (пункт 2 Порядку).

Особливості організації підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, що не суперечать цьому Порядку, визначаються:

• у приватних і корпоративних закладах освіти – їх засновниками або уповноваженими ними органами;

• у закладах спеціалізованої освіти, закладах із специфічними умовами навчання, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання – державними органами, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ (далі – заклади освіти) забезпечується їх засновниками (або уповноваженими ними органами) та органами управління відповідних закладів освіти у межах повноважень та відповідно до законодавства (пункт 1 Порядку).

Система внутрішнього забезпечення якості освіти закладів освіти, сформована у порядку, визначеному законодавством, включає в себе підвищення кваліфікації (пункт 4 Порядку).

Педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію в Україні та за кордоном (крім держави, що визнана Верховною Радою України державою-агресором чи державою-окупантом) (пункт 5 Порядку).

Форми та види підвищення кваліфікації

Форми (форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись):

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

• дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо.

Види:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації;

• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;

• стажування.

Окремі види діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників можуть бути визнані як підвищення кваліфікації відповідно до цього Порядку:

• участь у програмах академічної мобільності; 

• наукове стажування; 

• самоосвіта; 

• здобуття наукового ступеня; 

• здобуття вищої освіти.

Процедура зарахування окремих видів діяльності, їх результатів та обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти визначаються педагогічними (вченими) радами відповідних закладів освіти (пункт 26 Порядку).

    Суб’єкти підвищення кваліфікації, сертифікати та свідоцтва яких можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації (постанова КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)